У Львові пройшли звітні виставки художньої фотографії сумського фотопленеру «Перекатиполе 2017».

У Львові пройшли звітні виставки художньої фотографії сумського фотопленеру «Перекатиполе 2017».

2 Березня 2018,

Мій візит до давньої столиці Галичини, міста Львів, проходив 14-16 лютого 2018 року в рамках «Програми національних обмінів». Розпочався він сонячним морозним ранком з прибуття потягу на залізничний вокзал. До речі, мені пощастило, бо я їхав прямим потягом з міста Суми до Львову. За часів панування четвертого президента сум`яни не могли діставатись потягом навіть до Києва. Але, час минув та все змінилося на краще.  З вокзалу всього чотири зупинки трамваєм, та я вже біля головних корпусів Політехнічного інституту, де на вулиці Устіяновича, 8 (будинок ХІХ сторіччя) оселився в хостелі за попередньою домовленістю. Умови проживання влаштували. Охайно, тихо, людей не багато, гаряча вода. Треба сказати, що вибір місця проживання був не випадковим. Звідти через п`ять хвилин можна дістатись до святині всіх греко-католиків, величного храму святого Юра , поряд знаходиться  парк ім. Івана Франка, прямуючи через який пішки, максимум за 15 хвилин потрапляєш до історичного центру Львову-площі «Ринок».

Мій візит до Львову був дуже цікавим, тому, що мав звітний характер. Я привіз для ознайомлення львів`янам результат літнього творчого спілкування на сумській землі фотохудожників з різних куточків України. Той результат був представлений, як і повинно бути в цьому випадку, у вигляді світлин. Великі роботи, розміром 30Х45 см планувалося показати в трьох різних локаціях у доволі популярному сучасному форматі «сушка». Ідея такого звіту-ознайомлення виникла завдяки аналізу дворічного проведення сумського фотопленеру «Перекатиполе». Треба зауважити, що наш пленер проводився вже чотири рази, але після подій 2013-2014 років була вимушена перерва. Нажаль, митці з протилежних частин країни в той час мало особистого спілкувались. Думки про державність та майбутнє України поляризувались. Відлетіло лушпиння та нарешті у 2016 році ми знайшли змогу знову запрошувати гостей до Сум. Два роки поспіль серед запрошених не було львів`ян. Своїм ознайомчим звітом я вирішив виправити ситуацію.

Перша локація та творча спільнота, які чекали на мене 14 лютого ввечері, були: легендарна кав`ярня-галерея «Дзиґа» та творчий фотоклуб «5Х5». Куратор цієї спільноти Костянтин Смолянинов особисто запросив мене до них на зустріч, щоб послухати про того таємного «звіра» під назвою фотопленер. О сьомій вечора я зі своїм другом, відомим львівським фотографом Олегом Огородником, піднявся на другий поверх «Дзиґі». Нас вже чекало товариство, яке розташувалося за величезним дерев`яним столом та декількома столами поменше . Фотоклуб «5Х5»- це переважно молодь, яка є щасливим носієм фотографічних традицій Галичини та постійно має дуже насичені зустрічі з діячами культури та фотомистецтва. Крім фотографії опановує для себе сучасний творчий простір у вигляді приміських навчальних поїздок та перфоменсів. Звісно, моєю метою було залучити до участі в нашому цьогорічному пленері представників фотоклубу. Розповідь про сумське «Перекатиполе» неодноразово переривалася питаннями. Велику зацікавленість викликали фотографії на яких відображені перлини природи Сумщини, де в 2017 році проходив пленер.   Але, найцікавішим було те, що враховуючи мій приїзд, львів`яни відкрили для себе можливість прямого спілкування між українцями з різних частин країни, завдяки «Програмі національних обмінів». Зацікавленість була неабиякою. Бо, як сказав організатор зустрічи: «Людина приїхала до нас з самих Сум.» Фотоклуб активно розпитував мене про деталі проекту та отримав інформацію, як можна здійснити творчу подорож у відповідь.   Зустріч мені дуже сподобалась та запам`яталась.  Ми залишили «Дзиґу» та вийшли до вечірнього, зимового, таємничого Львову , де трохи поблукали центральними вулицями. 

Наступного дня, 15 лютого я розповідав про сумський пленер «Перекатиполе» в редакції газети «Львівська пошта». Мене гостинно зустріла більд-редактор Марічка Ільїна, яка відповідає в газеті за інформацію з питань культури. Розвісивши в приміщенні редакції роботи, я розповів про «Програму національних обмінів» та наш пленер.  По-перше, журналістів дуже зацікавив той факт, що цією програмою опікуються в самому місті Львів. Також, схвалення викликав наш захід, відображений на світлинах.  Особливо сподобалось, що проведення нашого пленеру у 2017 році співпало з 20-річчам відомого ленд-арт фестивалю, який проводиться під Сумами в селі Могриця.   Журналістів захопили фотографії, яки це відобразили.  У «Львівській пошті» я отримав згоду на відвідування пленеру «Перекатиполе 2018» як мінімум редакційним фотографом.

16 лютого ввечері мене чекала зустріч та демонстрація робіт перед фотографами Львівської обласної організації Національної спілки фотохудожників України. Це був дуже відповідальний момент подорожі, бо переважно всі вони фахівці у своїй справі. Мені дуже кортіло залучити когось з них до участі у сумському фотопленері. Але переймався я даремно. Наша зустріч пройшла доволі невимушено та закінчилася приємним кавуванням.  Домовленості в цій спільноті теж були досягнені. Особливо сподобалися митцям фотографії пленеру з села Межиричі, яке відоме наявністю озера, що збереглося в тій місцині ще з останнього льодового періоду.   Фотохудожників приємно вразило, що до Сум на пленер за два останніх роки завітали колеги з Болехова, Івано-Франківська, Луцька, Києва, Ромен, Харкова. Звісно, що в цьому році нам тепер також чекати львів`ян.

Тому, місію по об`єднанню творчих особистостей з протилежних куточків України в рамках «Програми національних обмінів», яка проходила в стародавньому але й сучасному Львові, я вважаю успішною. Чекаємо фотомитців Галичини цього року в Сумах!

P.S.

Додому в купе їхав з нашими воїнами. Звісно, потяг прямував на північний схід. Впевнені в собі, мовчазні хлопці, сучасна якісна уніформа. Привітні та культурні. Все буде-Україна!

P.P.S.

А Львів, як завжди вразив. 

Сергій Малюк

Суми-Львів-Суми


Автор: Сергей Малюк
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку