«Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання»: підводимо підсумки проекту

«Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання»: підводимо підсумки проекту

1 Травня 2018,

Проект «Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання» - спільна ініціатива Нікопольського регіонального Благодійного Фонду «Дітям Нікополя», ГО «Кременецька екологічна ліга» та ГО Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток».

Необхідність проекту обумовлена викликами, які постають в контексті децентралізації: великого значення в управлінні територіями набувають місцеві громади, що потребують розвитку навичок відкритої комунікації, обговорення спільних проблем і шляхів їх вирішення, лобіювання своїх інтересів, адекватного розуміння принципів співпраці та солідарності.

Ми планували говорити про те, кому належить наукова, природна та культурна спадщина. Але розмова охопила більш глибокі проблеми українських міст та їх мешканців. Ми говорили відкрито та чесно.

Кременець – багатокультурне місто з майже тисячолітньою історією. Повага до традицій європейського просвітництва – частина культурної пам’яті його мешканців. В різний час у Кременці були навчальні заклади – релігійні і світські. Серед них братська школа – філіал Києво-Могилянської академії, талмуд-тори, колегіум, реальне училище, семінарія, училище для дівчат. Історично система освіти міста пов’язана з початками формування вищої школи України.

Наукова, природна та культурна спадщина Кременця зберігає такі пам'ятки, як Замкова гора Бона, будинок родини Словацьких, Споруди колишнього Василіянського монастиря XVII століття, Житловий будинок "Близнята", Комплекс колегіуму чину єзуїтів, Костел святого Станіслава, Палац Кароліни Дзембовської та багато іншого. Про це обов'язково розповідають екскурсоводи, але не всякий український турист відвідував це місто. Чому так склалося? 

По-перше, Кременець ніби відрізаний від багатьох куточків України, оскільки немає прямого залізничного сполучення. Звісно, що зі Львова, Тернополя, Рівного та ще кількох обласних центрів є автобуси до Кременця. Але якість дороги та умови перевезення залишають бажати кращого.

По-друге, Кременець здебільшого згадують, коли йдеться про релігійний туризм — недалеко знаходиться Почаївська Лавра, і це обумовлює короткотривалість візитів гостей до міста, оскільки всі вони поспішають скоріше потрапити до церков.

По-третє, відпочинок у Кременці — це непрестижно: ті, хто мандрує власним авто у напрямку "Київ-Карпати", знає, що Кременець — "проміжна станція на шляху", де можна "поїсти, попити кави, зробити фото". Що в принципі влаштовує місцевих “володарів перснів” (власників ресторанів, готелів, автосервісів) і не приносить здобутку іншим містянам.

Так, вони пишаються Кременцем і швидко можуть перелічити найбільш значущі пам'ятки та згадати легенди міста. Але на цьому — майже все.

Молодь навчається для того, щоб навчатись, а потім — залишити рідне гніздо, де нема чим зайнятися, маленька зарплатня, нема, де розважитися, крім барів та кафе, та нема з ким поспілкуватися про цікаві речі у сучасному житті.

Чи потрібно Кременцю чекати, коли зміниться його статус?

Ініціативна група проекту "Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання" вважає, що прийшов час захищати свою спадщину та об'єднувати людей навколо тих цінностей, що сформували неповторну історію, красу та ідентичність українських міст.

Ми запросили до Кременця експертів, які мають досвід перетворень у своїх громадах, та можуть поділитися як успішними, так і проблемними кейсами. Богдан Тихолоз - директор меморіального Дому-музею Івана Франка (м. Львів), Ольга Пастушок - директорка школи мистецтв м. Нікополь, менеджерка культурних проектів ГО "Дітям Нікополя", Юлія Голоднікова - менеджерка культурних та освітніх проектів ГО Інформаційно-дослідний центр "Інтеграція та розвиток" (Київ) провели майстер-класи та розмови з небайдужими кременчанами про ресурси формування сучасної ідентичності міст на Сході та Заході України, про можливості міст бути впізнаваними в інших регіонах України, про умови збереження спадщини та трансформації культурного середовища малих міст. 

Під час Програми обміну підписано угоду про співпрацю між ГО "Кременецька екологічна ліга" і Нікопольською школою мистецтв, на розгляд міської влади Кременця передані пропозиції від міської влади Нікополя, а саме: Меморандум про співпрацю на рівні відділів культури, туризму, національностей та релігій Кременецької РДА та Нікопольської міської ради, організацію програм з обміну дітьми Нікополь-Кременець для участі у щорічному дитячому пленері "Я малюю історію свого міста".

Панельна дискусія за участю Богдана Тихолоза, Юлії Голоднікової, Ольги Пастушок, Павла Бенедюка, Василя Стрільчука стала своєрідним «мотиватором» для змін у сприйнятті міста та його можливостей для всіх учасників цієї розмови. Провокативна назва події «Монетизація як спосіб збереження культурної, наукової та природної спадщини» мала важливе завдання: визначити «больові» точки сприйняття спадщини. І першою проблемною “зоною” аудиторія визнала відсутність стратегії розвитку міста та зацікавленості місцевої влади у розвитку Кременця. В процесі обговорення ідей та спілкування з місцевими активістами експерти визначили кілька тенденцій і звернули увагу на важливість «точок зростання» громадської активності у Кременці. Перелічимо головне:

  • Проблеми інфраструктури та комунікації (застарілий транспорт, відсутній публічний простір, безголосі місцеві медіа, не зацікавлені у висвітленні проблем культури)

  • Розвиток локальної мови/мов культури через низові ініціативи, децентралізацію культури.

  • Проблема внутрішньої колонізації: «самі себе заганяємо у рамки минулого, плекаємо надії на чарівника у блакитному геликоптері».

  • Платформи ініціатив та окремі ініціативи: відсутність громадського простору, майданчиків для комунікації та творчості молоді.

У чому експерти вбачають потенціал змін?

  • Необхідність розробки та прийняття стратегії культурного розвитку міста Кременець.

  • Необхідність розробки стратегії туристичного розвитку міста Кременець з урахуванням запитів партнерів з різних регіонів України, особливо — зі Сходу, який має більш урбанизований ландшафт та переважно — радянську архітектуру.

  • Обмін досвідом і практиками (резиденції, конференції, екскурсії, обміни між організаціями, створення асоціацій).

  • Нові формати роботи й вивільнення креативності (артрезиденції, виставки, перформативні практики, інтерактивні формати).

  • Ґрунтовні стратегії і тактики культурного активізму (розгляд та аналіз успішних і неуспішних кейсів).

  • Зміцнення потужності громадських організацій міста та пошук можливостей для партнерств з бізнес-колами чи інвесторами.

Ініціативна група проекту "Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання" запропонувала створити Культурну платформу Кременець — у віртуальному та матеріальному вигляді — з метою інтеграції зацікавлених гравців культурного сектору та ресурсу обміну досвідом і думками, предметного обговорення проблемних питань розвитку культурної, природної та наукової спадщини, засадничих підходів, найкращих українських та світових практик, що уможливлюють розвиток закладів культури, переосмислення традицій та популяризацію регіональних культур в новий спосіб.

Текст: Юлія Голоднікова

Проект «Переосмислення спадщини: АБЕТКА для використання» реалізовано в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США)





















Автор: Юлія Голоднікова
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку