Я відкрила ремесло (Вікторія Цибуля)

Я відкрила ремесло (Вікторія Цибуля)

,
Із початком війни у 2014 р. стала вимушеним переселенцем. У 50-річному віці життя поставило перед вибором: опускаєш руки і чекаєш незрозуміло чого або це тобі надано шанс щось змінити в своєму житті. Склянка наполовину порожня або наполовину повна!
Влітку 2015 р. відкрила для себе ремесло валяння з вовни. Спочатку це було просто щось нове, що можна зробити самому. І це були нові знайомства в новому місті. Хтось став подругою, хтось залишився доброю знайомою.

Так як в силу обставин, у холодну і слизьку пору року змушена проводити час вдома, то зацікавленість перетворилося на велике захоплення. Згодом я стала розглядати валяння як додаткове джерело доходу нашої сім'ї. Але для того, щоб валяння з хобі перевести дійсно в джерело доходу, мені необхідно знайти постачальників якісної сировини, кошти для закупівлі необхідного обладнання, додатково потрібні знання з технології вироблення одягу та маркетингу, у тому числі е-маркетингу.
Для мене це виявилось великою проблемою. По-перше – фінанси, по-друге – моя невпевненість в собі, свої сили, можливості. Але зараз я весь час говорю велике спасибі Марку Цукербергу, бо на сторінці в Фейсбуці восени того ж 2015 р. побачила, що ГО «Центр Жіночі Перспективи» проводить набір на тренінг з навчання основам економіки і самозайнятості. Це був мій перший тренінг. Перші системні знання щодо визначення ключового партнера, клієнта, цінності пропозиції. Потім були ще тренінги і семінари, моя впевненість в своїх силах, у власну справу зростала. На той час я вже виробляла з вовни різноманітні речі: прикраси для жінок, інтер’єрні іграшки, шарфи. З'явилися перші замовники.
У грудні 2016 р. подала до МОМ бізнес-план на отримання гранту по самозайнятості з метою розширення асортименту продукції. І дуже приємно, що у січні грант я отримала. Але з радістю від отримання гранту з’явилися і проблеми. Як жартували у львівському Клубі ділових людей: у вас після цих труднощів буде або все дуже добре, або не буде нічого. Своє обладнання я змогла забрати тільки 13 квітня!!! То рахунок постачальники виписали з порушенням вимог МОМ, то МОМ рахунок втратив, то в процесі доставки пошкодили дошку і чекала на її заміну.
У березні 2017 р., коли я їхала на семінар з лідерства до Харкова, у мене вже вимальовувалися плани на перспективу. Використовуючи знання, які у мене вже є, хочу пропонувати в школах, дитячих розвиваючих центрах майстер-класи з валяння. Та невелика кількість обладнання, яке я очікувала отримати від МОМ (манекен, шліфувальна машинка, праска з вертикальним відпарюванням і прасувальна дошка з цільнометалевої поверхнею), дозволять мені виготовляти палантини, шарфи, елегантний жіночий одяг. Також у великих планах на майбутнє розширення асортименту і виробництва до рівня, коли зможу забезпечувати роботою не тільки себе, але і створити ще хоча б одне робоче місце.
Шарфи я виготовляла і без шліфувальної машинки, але скільки сил і часу на це витрачалося! Була спроба створення жилета, але заключна фаза увалювання по фігурі ... Загалом результатом залишилася незадоволена.
Що маю за фактом на сьогоднішній день? Обладнання освоюю. Шарфи і палантини виходять такими, як треба, для одних замовників роблю щільні і теплі, для інших тонкі, легкі, м'які і в той же час вони теж гріють. Виготовляю жіночі сумки, жилети, спідниці – на черзі.
Залишаються питання постачання і збуту. У Львові вовна продається тільки в роздрібній торгівлі. І навіть бачачи її на власні очі і беручи регулярно в одних і тих же крамничках, не завжди отримую потрібну якість. Колір в порівнянні з попередньою покупкою майже той, а валкість вовни може суттєво відрізнятися.
Також є проблеми з організацією регулярного збуту. Як варіант – у Фейсбуці створила групу, куди виставляю фото своїх виробів. Так з’являються замовники. Є просто покупці, які мене знайшли саме через групу. Є реалізації по протекції друзів або людей, які вже до мене зверталися. Але це не той обсяг, який я розглядаю як перспективу для розвитку свого бізнесу і своїх особистих потреб.
Розумію, що правильний вихід для мене – це створення свого інтернет-магазину на міжнародній інтернет-платформі. У моєму випадку правильніше, я так думаю, просувати свій товар на Еtsy. Але не впевнена в правильності своїх дій. Можливо незнання англійської впливає, можливо праві аси продажів на цих платформах, які говорять, що з моменту створення до розкрутки магазину проходить до року часу.
Проте я продовжую вчитися. Шукаю цікаві майстер-класи в інтернеті, читаю про методи і технології. Втілюю в життя теоретичні знання, щось в повномасштабні речі, а щось в зменшені копії для зразка.

Автор: Ірина Баран
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку