Мій новий проект (Олена Романенко)

Мій новий проект (Олена Романенко)

,
Я, Романенко Олена Юріївна, переселенка з м. Луганська. Громадською діяльністю почала займатися з 2015 року, коли переїхали з Луганська до смт. Новопсков. Я є активістом громадської організації «Моя Новопсковщина», брала участь у багатьох тренінгах, у т. ч. з лідерства за проектом «Містки громадської активності».

Після тренінгів від Української Миротворчої Школи, партнером якої було Посольство Великої Британії в Україні, нам запропонували написати проект про інтеграцію переселенців в місцеву громаду. Проект називався «Створення клубу шанувальників української вишивки» і в ньому брали участь переселенці та місцеві жителі. Під час майстер-класів учасники обговорювали проблеми дозвілля в нашому населеному пункті, особливо для жінок, обговорювали ідею створення жіночого клубу за інтересами, пошуку донорів на фінансування клубу, а також можливість створення громадської організації.

SAM_0365.JPG


Майстриня Тесленко Людмила Михайлівна під час майстер-класів розповідала про місцеві звичаї у вишивці та зазначила, що вишивка – це невід`ємна частина української культури і через неї ми повертаємося до своїх коренів і долучаємося до української культури. Вона розповіла, що її прабабуся та бабуся вишивали рушники, скатерки та одяг, незважаючи на тяжке сільське життя, тому нам потрібно продовжувати традиції вишивки. Людмила Михайлівна надихнула багатьох учасників займатися вишивкою та вишити своїм дітям сорочки та весільні рушники.

SAM_0303.JPG


Майстер-класи з писанкарства, які проводила Булдакова Ольга Миколаївна, дуже зацікавили відвідувачів, бо в нашій місцевості – це втрачені знання, які потребують відновлення. Історично склалось, що саме на Сході країни українській культурі довелось пережити найгірший гніт. Не оминула така доля і писанкарство. Але тут все ж залишились поодинокі майстри, які охоче передають свої знання всім бажаючим.

SAM_0373.JPG


З відомих орнаментів, популярних у нашій місцевості, можна назвати дерева, квіти, листя, грабельки, вітрячки, дубове листя, часто з жолудями. Часом зустрічаються тюльпани і гвоздики. Подекуди тут можна помітити запозиченні в галичан мотиви, однак з додаванням місцевого колориту.
Цікавими були екскурсії, проведені працівниками музею для учасників проекту на початку майстер-класів, на тему: «Сімейні звичаї на Слобожанщині», «Символіка народного костюму», «Писанка на Слобожанщині», «Символіка українського орнаменту», «Різновиди технік робіт зі шкіри». Також учасники під час перерв на каву ділилися досвідом і секретами вишивання та декору оселі за допомогою виробів зі шкіри та плетіння кошиків з газет. Майстер-класи відвідали представники громадських організацій та волонтери, які запросили учасників майстер-класів на бізнес-тренінги.

На виставці робіт, вишивальниці висловили бажання та зацікавленість у продовженні проекту, адже сьогодні дуже мало місць і заходів, де місцеві жителі та переселенці можуть просто зібратися і поговорити, обговорити наявні проблеми, навчитися українській вишивці і тим самим долучитися до української культури на Луганщині.




Автор: Ірина Баран
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку