Запоріжжя та Дніпро: пошук своїх

Запоріжжя та Дніпро: пошук своїх

15 Листопада 2017,
Хочу поділитися враженнями від могутньої поїздки в Запоріжжя, Дніпро і Нікополь - у межах Запорізької Книжкової Толоки
Хочу поділитися враженнями від могутньої поїздки в Запоріжжя, Дніпро і Нікополь завдяки Програмі національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США).
Це була дійсно могутня поїздка, бо всюди побачив своїх людей. Я вже навчився відтинати від себе несвоїх і примагнічувати своїх. Свої - це ті, які мислять не поточно, а концептуально. Свої - це ті, яким замало ковзання по поверхні, а потрібен рух углиб. ЗАПОРІЗЬКА КНИЖКОВА ТОЛОКА - це гуманітарна революція в регіоні, де культивується надмірна простота і патерналістська пасивність. Я ж побачив на своїх презентаціях людей, які своєю активною думкою орухомлюють приспаний ландшафт і змушують його тягнутися до більшого. Люди, які творять Толоку (і організатори, і активні відвідувачі) - герої. Дасть Бог, наступного дня приїду втретє.
Дніпро - перше місто, де мені вручили медаль. На повному серйозі - вручили медальку за активну позицію щодо мови. І це - найзворушливіший момент мого одноденного перебування в Дніпрі - місті висоток, місті хмародерів, місті помпи, місті форми, місті людей, які заробляють багато грошей і тратять їх більше на гедонізм, а не культуру. Я бачив вологі очі людей, які свою рідну мову достойно й обережно несуть крізь усе своє життя, як бедуїни несуть воду в глеках через кварцову пустелю. Я відчув цей нерв, цей біль, я побачив хлопця, який відвойовує своє право на україномовність, у нього на руці тату кактуса. 
Нікополь - це місто шоку. Туди я їхав зі скепсисом і суто з симпатії до Vlad Doruda, студента, який мене туди затягнув і організував презентацію. Та коли я увійшов до міської бібліотеки, то роззявив рота. Повний зал. Нікополь!!! Це була навіть не презентація - це була двогодинна тепла розмова-сублімація, і я відчув, наскільки фатально місцевій інтелегенції бракує отаких подій, отаких зустрічей, отаких розмов на розрив шаблонів. Обіцяю, приїду наступного разу і привезу більше книг, бо майже 40 книг пішло одразу і всім не вистачило. Нікополь - складне місто, індастріал-совкове, але там теж є мої свої, і заради цих своїх вартувало подолати таку відстань.
Якби я міг, я би обійняв усі ці три зали і попросив би їх бути отою якісною меншістю, яка дарує всім нам багато шансів.
Примагнічування своїх триває...

Автор: Ostap Drozdov
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку