Школа юного журналіста. Старобільськ-Ужгород

Школа юного журналіста. Старобільськ-Ужгород

26 Січня 2018,

4 – 11 січня Старобільською громадською організацією було реалізовано проект «Школа юного журналіста». Юні дослідники Старобільського району Луганської області мали можливість обмінятись зі своїми однолітками  першим досвідом у письменництві, презентували власний відеоматеріал з історії та культури свого краю, оволоділи навичками професії журналістики, дослідили елементи обрядовості серед місцевого населення, щодо святкування Різдва Христового, прийняли участь у театралізованих виступах місцевих Вертепів, Бетлегемів.

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\IMG_0175.jpg


Відвідали місцевий музей, де було приємно зустріти евакуйовану колекцію традиційного народного одягу Луганщини середини ХIX - початку  XX століття.


C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\IMG_0168.jpg


5 днів на Закарпатті пролетіли, як один. За результатами поїздки дітьми було складено міні-звіти, написано статті.

Вадислав Сергієнко:

Дуже зацікавила культурна спадщина Закарпаття. Так як, ми прибули до Закарпаття на Різдво, то нам вдалося застати традиції його святкування. Колядують на Закарпатті унікально. Вертеп і ряджені, одним словом – Бетлегем. Бетлегемщики – це компанія, що зібралася для костюмованого розігрування різдвяного дійства. Бетлегемщики це не просто колядники,що ходять по хатам вінчуючи та співаючи колядки, а підлітки і дорослі, які виконували справжнє театралізоване дійство за певним сценарієм. Давно за традицією вони ходили до півночі, а потім ішли з бетлегемом усім складом на всеношне до церкви. Приємним здивуванням стало те, за розповідями місцевих, традиції бетлегема різняться навіть по сусіднім селам. Ми вирішили це перевірити та вирушили до села Лисичево, де за розповідями місцевих найунікальніший обряд. Відвідавши місцевий храм, я на власні очі у цьому переконався.

Тетяна Войтенко:

Найцікавіше було спостерігати за відмінностями між Слобожанщиною і Закарпаттям у плані різдвяних звичаїв, які відрізняються навіть між сусідніми селами. Наприклад, відвідуючи село Лисичево, що знаходиться в п’ятдесяти кілометрах від Іршави, ми помітили, що колядники мають зовсім інакше вбрання, тематичні пісні й танці. Це означає, що наша українська культура не має меж. Вперше у житті я побачила справжній вертеп старших хлопців, які сповіщають людям, що Божий Син народився. Це настільки заворожуюче, що виникає бажання ще неодноразово подивитися їх виступ . Тут наявна велика кількість традиційних страв на Різдво: кнедлики, колачі, гурка, баники та інші, і я з впевненістю можу сказати, що Закарпатська кухня смачна, оригінальна та різноманітна.

Юлія Сироватко:

У нас на Слобожанщині починають святкувати ближче до вечора, колядники заходять до хати, співають чи розповідають колядку, отримують винагороду. А на Іршавщині…  З самого ранку маленькі діти вінчують  про наближення Різдва «Вінчую вам, пане газдо, сисі сятки весело відсвяткувати». Але найбільше мене вразив Вертеп, який на Закарпатті має іншу назву – Бетлегем. Крім знайомої колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», яку співали всі разом, вперше почула «Рожденство», «В Віфлеємі новина», «Нова радість стала», «Де тота звіздочка» та багато інших.

Наталія Григоренко:

Нашу подорож доповнила поїздка у Джублик (монастир, на місці якого неодноразово, за розповідями, являлась Божа матір). Місце краси, молитов та, за словами священика, джерела з цілющими властивостями.

Єдина в Україні водяна кузня залишила спогад про збережену унікальність та давнину мистецтва ковальської справи. Ми дізнались, що і зараз там регулярно відбуваються тематичні фестивалі.

Велич та розкіш храмів Закарпаття змусила оцінити рівень віри прихожан. Нам розказали і про ставлення до певних різновидів релігії, толерантне співіснування відмінних вірувань.

Наша група разом з місцевими мешканцями вшанували пам'ять загиблих героїв, що полягли у боях за волю та незалежність України. Мирослав Мисла 1992 року народження,  навчався у Приборжавській ЗОШ Іршавського району. Загинув у жовтні 2016 року.

D:\ЗАКАРПАТТЯ\Приборжавське\Школа\IMG_0209.JPG

Вчителі, учні односельці пам'ятають героя та пишаються  його подвигом.

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\IMG_0212.jpg


Група відвідала могилу Короля Юрія, 1978 року народження, який загинув поблизу м.Щатся 2014 року та похований у рідному селі Заріччя.

D:\ЗАКАРПАТТЯ\Король\IMG_0077.JPG


Юні дослідники Старобільщини поділилися своїми враженнями  у прямому ефірі Телеканалу ТИСА. Телеміст Ужгород - Львів за участі мешканців Слобожанщини показав, що ми - дійсно єдина країна. Квітуча Україна,  яка посідає  гідне місце на мапі світу.

https://www.youtube.com/watch?v=ZrDoEJ7Le40



Автор: СГО "Воля"
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку