До Кам’янця-Подільського з любов’ю…

До Кам’янця-Подільського з любов’ю…

10 Лютого 2018,
   К   З 29 по 31 січня 2018 року громадська організація «Об’єднання переселенців України у м. Кам’янець-Подільський» приймала учасників міні-стажування за Програмою національних обмінів у рамках проекту “Містки громадської активності” (www.bridges.org.ua), що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом підтримки демократії (США).
ам’янець-Подільський – надзвичайно красиве і затишне місто, старовинне й сучасне водночас, яке недарма називають «Квіткою на камені» та музеєм під відкритим небом. 

   Як представниці громадської організації «Сіверський Донець – відродження» (м. Слов’янськ Донецької області), мені пощастило бути учасницею триденного стажування на цій благословенній землі. Тут нас зустріли напрочуд привітні люди, які усім серцем відчувають себе кам’янчанами, хоча фактично влилися в громаду лише кілька років тому, через збройний конфлікт на теренах нашої держави.
   Голова правління громадської організації «Об’єднання переселенців України у м. Кам’янець-Подільський» Людмила Чаплигіна заздалегідь потурбувалась про те, щоб учасникам Програми національних обмінів було тут комфортно і зручно, повсякчас опікувалась нами як добра господиня. Завдяки її турботам нам вдалося побачити Кам’янець-Подільський і Стару Фортецю згори, майже з висоти пташиного льоту, тобто з вікон одного із кращих у місті готельних комплексів «7 днів».
   Першого ж дня гостям міста й активістам місцевої громади свої власні історії успіху представили переселенці зі Сходу та Криму, яким не так давно довелось починати життя «з нової сторінки».
   Людмила Чаплигіна розповіла про успішну реалізацію кількох проектів за Програмою національних обмінів протягом 2016-2017 років та цікавий досвід, набутий з візитів до міст Харків, Херсон, Кривий Ріг та відповідно прийом делегацій з Миколаївської області, міст Кривий Ріг, Дніпро і Новомосковськ.
   Вже два роки пані Людмила дарує кам’янчанкам поважного віку радість спортивного способу життя за авторською методикою фітнес-тренувань «Леді 60+», і цим досвідом також щиро ділиться з іншими. В рамках грантової програми громадська організація працює над створенням у Кам’янці культурно-соціального центру для вразливих верств населення, де планується відкрити Школу малого бізнесу та коворкінг-зону з можливістю проведення різноманітних тренінгів і семінарів. 
   Переселенка з Алушти Ірина Шухтуєва разом з донькою Поліною поділилась досвідом втілення свого дизайнерського проекту «Пошив та прокат історичних костюмів», який також було реалізовано за рахунок виграного гранту, спрямованого на самозайнятість переселенців.

   Як творча особистість, яка свого часу вивчала ази театрального і кіномистецтва, пані Ірина ніби «оживила» уявою середньовічні кам’яні мури Старої Фортеці, запропонувавши гостям міста зануритись у казкову давнину шляхом переміни сучасного одягу на театралізований стародавній. Яка ж то пані не мріє відчути себе принцесою? Який же пан не згадає про лицарську доблесть? На цих потаємних бажаннях і впевненості, що всі добрі мрії обов’язково мають здійснюватись, і будувала Ірина свою власну справу. Попри всі перепони і непорозуміння, за такий короткий термін їй вдалося стати вже невід’ємною часткою кожного історичного фестивалю у Кам’янці та й не тільки… Ірину знають далеко за межами уже рідного їй міста – завдяки сторінці у соціальних мережах, де всі задоволені і вдячні її арт-мистецтвом залишають свої фото і схвальні відгуки.
   В персонажів минулих століть лише за кілька хвилин перевтілились і ми. Це, дійсно, незабутні враження!!! – завдяки пані Ірині та її готовності дарувати радість зовсім незнайомим людям, які зустрілись на її життєвому шляху… 
   Гість проекту за Програмою національних обмінів Петро Тесновський з Маріуполя (переселенець із Донецька) розповів, що опинитись у Кам’янці було його давньою, чи не дитячою мрією, після прочитаної книжки про Стару Фортецю. 
   Як експерт зі стратегічного і соціального маркетингу та голова правління громадської організації «Агентство підтримки місцевих ініціатив», він керується тезою, що туризм – це «єдина експортна стаття будь-якої території, продукцію якої не треба кудись вивозити». Пан Петро презентував своє бачення туристичних перспектив Маріуполя, який на відміну від Кам’янця, на жаль, не має такого історичного підґрунтя, але може привабити прихильників екстремального туризму.
   Учасники тренінгу з ентузіазмом підключилися до генерування ідей щодо формату фестивалів у степах Приазов’я. Пан Петро висунув пропозицію щодо тіснішої взаємодії у фестивальному аспекті та навзаєм запропонував свою допомогу з розробки стратегій і пошуку ресурсів, розповівши про вже реалізовані соціальні проекти. 

   Ініціативи Петра Тесновського високо оцінили присутні на зустрічі однодумців радник з питань АТО та тимчасово переміщених осіб "Европейської поліцейської асоціації в Україні" Інга Потапова та директор департаменту гуманітарної політики Альона Кузема. 
   Альона Леонідівна привітала гостей Кам’янця-Подільського від імені міського голови і вручила нам пам’ятні сувеніри, зазначивши, що подібні зустрічі сприяють налагодженню міжкультурних зв’язків та відкривають широкі можливості для взаємодії та плідної співпраці.

   Другий день нашого перебування на землі Поділля ознаменувався екскурсією Кам’янцем і довгоочікуваним відвідуванням його символічної візитівки – Старої Фортеці. Нашим провідником та екскурсоводом виступив представник місцевої громади Володимир Кроль.
   Надзвичайно цікаво було дізнатись про історичні перипетії в житті міста, яке по праву вважається одним із семи чудес України. На власні очі побачити величезний каньйон уздовж річки Смотрич, якому вже 20 мільйонів років! І власноруч доторкнутись до кам’яних мурів Старої Фортеці, де тримали ув’язненого Устима Кармелюка. І здивуватись, побачивши так багато церков різних конфесій зовсім поруч, майже пліч-о-пліч одна до одної, що є свідченням дійсно європейської толерантності і поваги до людської гідності.
   Співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Алла Ковальчук ознайомила нас з різноплановими експозиціями Галереї мистецтв та відділу старожитностей, де представлені речі культури та побуту кам’янчан минулих століть.
   Повернувшись до затишної конференц-зали готелю «7 днів» ми продовжили обмін досвідом. Наразі наше спілкування було присвячене питанням екології.
   Викладач та громадський активіст Володимир Кроль представив свій погляд на проблеми малих річок Поділля та шляхи їх вирішення на прикладі річки Смотрич, яка омиває Кам’янець-Подільський і відноситься до басейну Дністра.
   На жаль, проблеми малих річок по всій Україні є спільними і вимагають вирішення на загальнодержавному рівні. І громадська підтримка на місцях таких дієвих особистостей як пан Володимир є надзвичайно важливою для ініціювання рішень, спрямованих на оздоровлення та відродження малих річок, без яких не буде й річок великих…
   Цією думкою я і продовжила спілкування з аудиторією, презентувавши досвід нашої громадської організації «Сіверський Донець – відродження» з 2006 року.
   Свою еколого-патріотичну діяльність ми будуємо на засадах любові до рідного краю, яку важко уявити без любові до природи. На формування екологічного світогляду населення та особливо юних українців спрямовані наші численні громадські акції. Перш за все, це День Сіверського Дінця як комплекс еколого-просвітницьких заходів, серед яких – науково-практична конференція і дитячо-юнацький творчий конкурс «Сіверський Донець – очима молоді», відкритий регіональний ЕКОfest «Сіверський Донець – ріка натхнення та любові» і спеціалізовані видання, що оспівують красу і велич нашої річки, а ще це низка виховних годин та екскурсій для учнів і студентів, громадські толоки з благоустрою берегів річок та водойм регіону тощо.
   Уся ця багатопрофільна масштабна діяльність здійснюється за підтримки Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, підприємств та організацій-водокористувачів регіону, у тісній співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування. Зізнаюсь, іноді важко буває досягти взаєморозуміння з високопосадовцями, але врешті-решт ми знаходимо спільну мову – і у Сіверського Дінця стає усе більше і більше друзів. Такими друзями, сподіваюсь і щиро вірю, стануть для нас і учасники Програми національних обмінів, яким на згадку про теплу зустріч було подаровано інформаційні видання про Сіверський Донець. І це вкотре підтвердило ідею єдності нашої спільноти, покладену в основу Всеукраїнського культурно-мистецького рушникового проекту «Україна єдина – Схід і Захід разом» (2010-11 рр.), для здійснення якого і наша організація доклала певних зусиль…
Надзвичайно приємно було дізнатись, що одна з учасниць зустрічі, а саме Ірина Шухтуєва свого часу долучилась до цього проекту створення Всеукраїнської рушникової доріжки єдності, яка наразі сягає 75 метрів і зберігається у фондах Слов’янського краєзнавчого музею.
   Тему громадських акцій з екологічного виховання продовжила гостя з м. Чернівці Ольга Скобєєва, координатор проектів громадської організації «Еко-Культура». Це міжнародний рух, спрямований на збереження довкілля та формування екологічного світогляду шляхом культурно-просвітницьких заходів. Пані Ольга поділилась досвідом проведення різноманітних акцій, як то свято лінгвістично-біологічного різноманіття «Мовне дерево мого міста», тиждень мов та культур «Екологія спілкування», еко-флешмоби «Взаємодій Заради Життя» тощо. Багато цікавих ідей було занотовано для подальшого втілення в ЕКОфестивалі на слов’янській землі.
   Не менш насиченим був і наш третій день міні-стажування у рамках проекту “Містки громадської активності”. Новим для мене став досвід знайомства із практикою «Форум-театру», майстер-клас з якого нам запропонувала Ольга Скобєєва. Це інтерактивна методика профілактики та психокорекції соціальних проблем, трансформації конфліктних ситуацій через театралізоване сценічне дійство, де глядачі можуть активно впливати на хід подій. І це чудова можливість обміну персональним досвідом в доволі емоційній та динамічній формі.
   Не дивно, що темою нашої арт-терапії стала «Екологія та взаємодії людей». За вправного модерування Ольги нашим маленьким Форум-театром учасники тренінгу розкрили в собі неабиякий талант до перевтілення і наснагу до творчих експериментів.
   На жаль, час проминув дуже швидко, але ж нам треба було ще набути досвіду з написання подібних проектів та складання звітності, аби поширити наші містки громадської активності далі, мов кола по воді :). Таким цінним досвідом з нами поділилась наша гостинна «хазяйка» з міні-стажування Людмила Чаплигіна.
   Я надзвичайна вдячна пані Людмилі та всім, з ким за ці три швидкоплинні дні ми встигли познайомитись і подружитись, а насамперед, засновникам, організаторам та фінансовим донорам такого перспективного проекту, як Програма національних обмінів, що дає можливість людям з різних регіонів України відчути серцем: «Ми разом! Ми єдині».
   Хочу побажати всім новим друзям миру і добра, здоров’я та оптимізму, злагоди і взаєморозуміння, творчої наснаги і невпинного руху вперед, здійснення найзаповітніших мрій і Божого благословення на кожному кроці Вашого життя!
   З повагою, Ю.Киркач від громадської організації "Сіверський Донець - відродження" (фото: Петра Тесновського та інших учасників міні-стажування)









Автор: Ju Kir
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку