ПОСІБНИК ІЗ КАРТУВАННЯ ГРОМАД

ПОСІБНИК ІЗ КАРТУВАННЯ ГРОМАД

1 Жовтня 2017,

Щоб ознайомитись із Посібником із картування громад - натисніть ТУТ

"Від сивої давнини володарі світу використовували картування для демонстрації своєї безмежної могутності, присвоєння суспільної власності та визначення кордонів політичного впливу. Вийшовши за рамки класичної картографії, в останні десятиліття картування стає все більш затребуваним у сфері збирання, обробки, зберігання інформації, одночасно набуваючи дедалі більшого смислового, методичного і стильового розмаїття.
 Зображати на картах людину та її спосіб життя і заняття – старовинна традиція. Втім, власне соціальні карти з'явилися лише в кінці XIX століття, на світанку урбаністики. Одним з перших дослідників, який використовував метод картування для відображення соціальних проблем і соціальної інформації в просторовому контексті, був соціальний топограф Чарльз Бут (Charles Booth), що склав у 1889 році в Лондоні «карти бідності». Надихнувшись, у 1895 році Джейн Адамс (Jane Addams) та її колеги в книзі «Документи і карти Халл-Хауса» опублікували карти умов проживання в кварталах бідних мігрантів одного з міських районів Чикаго.
Перші соціальні карти були частиною широкого комплексу статистичних та аналітичних даних. Досліджуючи проблему, інноватори вдавалися до обробки і систематизації емпірично- го матеріалу та використовували картування як метод візуалізації частини зібраної інформації. 10 У наші дні концепція картування почала докорінно змінюватися. Насамперед, це викликано необхідністю вивчення контексту відносин між людьми для потреб соціального проектування в рамках розробки та реалізації соціальної політики, розробки комплексних програм розвитку територій. Як реакція на запит, стали виникати методики картування, що концептуально відрізняються одна від одної не лише предметом і технологією виконання, але і закладеними в основу методологічними підставами. Можна стверджувати, що сьогодні картування громади являє собою групу методів, об'єднаних одним об'єктом вивчення: соціальної реальності [1].
З іншого боку, картування громади є потужним інструментом для посилення ролі маргиналізованих груп та тих, хто традиційно виключений з процесу прийняття рішень. Цей інструмент дає спільноті можливість систематизувати свої знання та вступати в діалог з владою та зовнішніми стейкхолдерами задля відстоювання громадських інтересів та напрацювання спільних рішень [2]. Картування громади (Community Mapping) – це процес мапування (mapping) ресурсів та створення образу громади, який би демонстрував її здатність та потенціал. Це все про залучення мешканців до виявлення цінних якостей (індивідуальних, суспільних, інституційних) і творення образу свого міста/ регіону, в якому хотілося б жити. Кожна громада має свій потенціал: підприємства, центри громадської активності, освітні та культурні заклади. Але найголовніше – це люди та їхні можливості, як організовані групи мешканців, так й окремі особи, які мають знання, навички і таланти. Всі ці речі мають бути досліджені та відображені задля демонстрації справжнього потенціалу громади. Картування громади можна охарактеризувати як громадське дослідження із залученням широкого кола активних мешканців, які визначають цінні якості свого ареалу проживання, вишукують можливості, діляться своїми відчуттями та ідеями. Картування громади може спонукати людей ставати потужними захисниками суспільних цінностей та агентами демократичних перетворень. Виходячи з того, ким вони є, небайдужі мешканці можуть у подальшому організовувати соціальні, культурні, освітні, екологічні та правозахисні ініціативи у своїй громаді, базуючись на результатах картування".
(
Із "Посібника картування громад в Україні")

Автор: Ірина Баран
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку