У часи німецької окупації казали «Слава Україні!»

У часи німецької окупації казали «Слава Україні!»

5 Листопада 2017, Миргород-Одеса

Із 23 по 27 жовтня у Одесі було реалізовано проект «Без знання минулого- немає майбутнього».

У проекті взяла участь молодь із Миргорода Полтавської області, а також журналіст, історик, котрий займається вивченням історичного минулого Полтавщини.


презентація.jpg

Проект реалізовано за підтримки Програми національних обмінів, що фінансується Європейським Союзом та національним фондом підтримки демократії (США).

В ході реалізації проекту було проведено презентацію книги «Історія у документах» із додатками у Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці. Організовано фотовиставку про голодомор на Полтавщині «Голодомор, геноцид 1932- 1933 пам’ятаємо» у Одеському обласному інституті удосконалення вчителів. Також у цьому інституті для науковців та вчителів –істориків шкіл Одеської області було презентовано фільм «Миргородський притулок-табір смерті», книгу «Історія у документах» із додатками та наукову розвідку «Спецповідомлення СД, СС, НКВС».


презентація-1.jpg


Крім того у Одеському історико-краєзнавчому музеї проведено коротку презентацію книги «Історія у документах» з додатками та «Спецповідомлення СД, СС, НКВС».

Також гості з Миргорода побували в студії Одеської обласної держтелерадіокомпанії та виступили перед глядачами Одещини, розповівши про страшні сторінки історії Полтавщини.


презентація-3.jpg


«Гібридна війна Росії проти нашої держави триває вже не один рік. У Кремлі свідомо перекручують історію. Це стосується і голодомору, і подальших подій в Україні.

Зараз про це мало хто знає, але в часи німецької окупації часто можна було зустріти гасло   «Слава Україні».

презентація-4.jpg

У газеті «Життя Зіньківшини» за 10 січня 1942 року надрукували статтю «До праці, панове учителі», котра закінчується словами:

«З урочистим співом «Ще не вмерла Україна» відчинимо двері Української національної школи для наших дітей! Слава Україні!

презентація-5.jpg

«На перших порах члени ОУН , користуючись посвідченнями організації, проникали із Західної України навіть у Донецьк чи Крим. У посвідченнях був пункт: пред’явник цього посвідчення направляється керівництвом ОУН в таке то місто, де у взаємодії з вермахтом має виконати відповідні доручення. Таким чином сотні «бандерівців» розійшлися по різних містах.. Знаходили людей, котрі мріяли про створення самостійної України. Налагоджували роботу, влаштовувалися у органи управління освіти, культури, у редакції ЗМІ»,– пояснює Микола Марченко, презентуючи книги..

Німці цю тактику зрозуміли запізно. По Україні вже діяли самодостатні організовані групи націоналістів. Навіть на кінець 1942 року в приміщеннях української цивільної адміністрації вивішували портрети Петлюри, Мельника, Бандери.

презентація-6.jpg


«Бандерівці», де була можливість, поширювали ідеї створення української соборної самостійної держави відкрито. Де такої можливості не мали, то через листівки. У Харкові влітку 1942 року масово поширювались листівки, у котрих говорилося, що перед очима стоїть жахливий привид 1933 року. А зараз з’явилися нові спокусники, нові чужоземці, нові гнобителі німці. І закінчувалася словами «Слава Україні, слава героям!»

».,– розповідає Микола Марченко.

«Фотовиставка створена на основі фотографій того періоду та відзнятих кілька тижнів тому. Всі ці фотографії в тій чи іншій мірі стосуються періоду голодомору на території Полтавщини. Є фотографії і конкретно по Миргороду.

Коли розпочався голодомор, то багато людей, котрі помирали від голоду, виносили із вагонів, що проходили через станцію Миргород і скидали обабіч у ями. Багато людей, котрі прагнули виїхати у індустріальні центри, щоб вижити, просто помирали на станції і їх також скидали у ями. Пізніше частину трупів вивезли, а частину просто засипали землею. Дослідники встановили кілька таких місць поховань. Одне з них знаходиться поряд із водонапірною баштою, що стала основою пам’ятника жертвам голодомору. Цей пам’ятник ви могли бачити на фотографії.

Коли почався голодомор 1932–1933 років, багато трупів людей вивозили на окраїни міста. Дослідники встановили кілька таких місць поховань у Миргороді. Ці місця поховань також можна бачити на фотографіях.

Після жовтневого перевороту 1917 року селянство не змирилося із приходом більшовицької людиноненависницької влади.

З’являлися партизанські загони, котрі вели активну боротьбу з комуністичним режимом. Основу таких загонів становили селяни.

Лише у Миргородському повіті діяло більше 10 партизанських загонів. Деякі були розгромлені аж у 1923–1925 роках.

презентація-7.jpg


Навіть у 1927–1930 роках селяни на Полтавщині гуртувалися , поширювали листівки проти радянської влади.

Тож однією із причин голодомору було прагнення комуністичного режиму упокорити українське свободолюбне селянство.

Формальним приводом кампанії по викачуванню зерна як у колективних, так і в індивідуальних господарствах була так звана хлібозаготівля «для індустріальних центрів та Червоної Армії».

Під приводом боротьби за індустріалізацію народного господарства московська влада та її місцеві представники в особі партійних комітетів, починаючи ще з кінця 20-х років, запропонували селянам продавати хліб державі за сміховинну ціну, яка у 20–30 разів була нижча за ринкову.

Уявіть, вам запропонували скажімо яйця замість 15 гривень за десяток продавати по , наприклад, 40 копійок за десяток, тобто по 4 копійки за 1 яйце чи молоко замість скажімо по 10 гривень за літру по 30 чи 50 копійок за літру. . А для тогочасного села це була державна політика»,– розповідають учасниці проекту.

У ході презентацій у ООУНБ було передано 10 книг «Історія у документах» із додатками». Також книги були передані у історико-краєзнавчий музей, на кафедру історії Одеського національного університету та у Одеський обласний інститут удосконалення вчителів. Зокрема, вчителі історії отримали як книги, так і більше 70 екземплярів додатків до неї та 65 екземплярів наукових розвідок «Спецповідомлення СД, СС, НКВС». Також у постійне користування в фонди ООІУВ було передано фотографії із презентованої фотовиставки

Крім того вчителі історики скопіювали на флешки фільм «Миргородський притулок-табір смерті» для показу у навчальних закладах Одещини.

«На Одещині також був голодомор». Але презентований фільм «Миргородський притулок-табір смерті» відкриває для нас страшні, маловідомі факти нашої історії»,– говорить науковець Олена Котенко.

«Книга доволі цікава. Різнопланово показує життя в центральній Україні під час німецької окупації. А додатки у вигляді газет за 1941-1943 роки – це взагалі річ унікальна, це своєрідний міні музей, до якого можна доторкнутися, взяти у руки і переглянути»,– говорить Тарас Гончарук, доктор історичних наук із Одеського національного університету ім.. Мечникова.

Микола Марченко


Автор: Микола Марченко
Поділитися
  • Facebook

Назад до списку